Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обрамляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обводити — I обвод ити воджу/, во/диш, док., перех. Водячи кого небудь, побувати з ним у багатьох місцях. II обв одити джу, диш, недок., обвести/, веду/, веде/ш, док. 1) перех. Ведучи кого небудь, обходити з ним навколо чогось. || Ведучи м яч, шайбу,… … Український тлумачний словник
обмережувати — ую, уєш, недок., обмере/жити, жу, жиш і обмере/жати, аю, аєш, док., перех. 1) Оздоблювати що небудь мережкою. 2) перен. Обрамляти щось яким небудь оздобленням … Український тлумачний словник
обрамити — див. обрамляти … Український тлумачний словник
обрамлення — я, с. 1) Дія за знач. обрамляти. 2) Те, що обрамлює, оточує що небудь у вигляді рамки. 3) спец. Початкова і завершальна композиційні частини твору, що є ніби рамкою для інших його частин … Український тлумачний словник
обрамлювати — див. обрамляти … Український тлумачний словник
обрамляння — я, с. Дія за знач. обрамляти … Український тлумачний словник
обрамлятися — я/ється і обра/млюватися, юється, недок., обра/митися, иться; мн. обра/мляться; док. 1) Оточувати чим небудь у вигляді рамки. 2) тільки недок. Пас. до обрамляти … Український тлумачний словник
обрамовувати — ую, уєш, недок., обрамува/ти, у/ю, у/єш, док. Те саме, що обрамляти … Український тлумачний словник
обставляти — я/ю, я/єш, недок., обста/вити, влю, виш; мн. обста/влять; док., перех. 1) Ставити щось навколо або вздовж чого небудь. || рідко. Обрамляти, оточувати чим небудь. || розм. Заставляти щось чим небудь, розміщуючи по всій поверхні. Обставити стіл… … Український тлумачний словник
